ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ
А життя, мов сірник, ніби Богом запалена свічка …
ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ
Цей день весняний став сумним,
і ми не в силах щось змінити.
Тебе не стало в одну мить…
А серце так хотіло жити.
На небі засвітилася, а на освітянському небосхилі Терешківської школи згасла яскрава зірка – Щебетюк Клавдія Вікторівна.
Пішла з життя людина, яка своїми діями та вчинками, своїм розумом виховала не одне покоління учнів. Вміло вчила їх мудрості та відповідальності.
Клавдія Вікторівна усе своє життя вирізнялася стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю. Вона була людиною мудрою, врівноваженою, чуйною, доброю, ніколи не забувала про проблеми тих, хто поруч.
Хтось із великих сказав: «Коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа…». Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Клавдію Вікторівну — особистість справді неординарну, яскраву, невтомного і самовідданого Вчителя, хорошу колегу, чуйну вірну подругу. Із болем у серці ми визнаємо, що вже ніколи не отримаємо її підтримки, не скористаємося її мудрою порадою.
Колектив Терешківського ЗЗСО І-ІІ ступенів висловлює співчуття з приводу передчасної смерті вчителя початкових класів, розділяє скорботу і біль рідних, друзів, колег – усіх, хто знав і працював з Клавдією Вікторівною. Також висловлюємо щире, глибоке співчуття доньці та батькам покійної.
Світла пам’ять про Щебетюк Клавдію Вікторівну завжди буде жити серед рідних, друзів, товаришів, колег, батьків та учнів школи і залишиться назавжди у наших серцях.
Мій любий вчителю, ти тільки знай:
Любов до тебе житиме завжди,
